HUMANITARIAN COMPONENT IN TOURISM POLICY OF UKRAINE ACCORDING TO THE “TOURISM DEVELOPMENT STRATEGY UNTIL 2026”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Introduction. Tourism policy, as the purposefulness of public, community and private institutions' activity, focused on ensuring the effective functioning of all structural units at the tourism industry, is presented quite gravely, including the humanitarian component, which is designed to provide a certain ideological and semantic content to this industry. After all, tourism is not only one of the economic activity areas that brings profits, it is not just a form of leisure, for recreation, sanitation or entertainment – international tourism can and should become a peculiar form of public diplomacy, a way of representing our country in the world. This is important because a positive image ultimately works as a lobbyist, including for the economy.
Purpose. The article considers and analyzes the elements of humanitarian direction, laid down in the thematic state document adopted in 2017 by the Ukrainian Government entitled “Strategy for the development of tourism and resorts until 2026”.
Results. It was found that the only effective way to solve all the problems in the field of tourism development is a strategically oriented state policy, which should implement mechanisms and measures that will ensure the successful progress of this industry. Only the coordinating role of public bodies, as well as public-private partnership, organization of scientific research, improvement of legislation, creation of a favorable business climate and ensuring conditions of fair competition, combined with adaptation of our domestic legislation to international standards – will jointly prepare conditions for our country's popularization around the globe and promotion of quality tourist products in the world information space. Tourism is important as a potentially highly profitable sector of the economy. That at the same time encourages the revitalization and activation of number of related sectors and industries, in particular, the development of infrastructure objects; prompts the need to protect the environment, urges improving the quality and environmental cleanliness of food, accelerates development of network trade, contributes to the growth of demand for intellectual and cognitive products, etc.
Originality. The modern world, which is extremely full of standardized information content, constantly provokes the erosion of certain national and cultural entities. Humankind is increasingly internationalized in tastes and preferences, and this is the process of globalization of culture. At the same time, national identity, cultural uniqueness, and the artistic phenomenal nature of individual peoples, cultural regions, or small national communities are increasingly being lost and marginalized. Tourism policy, in these circumstances, is now a real chance and can be an effective means to revive and give new strength to the authentic national culture, to support the national original arts. All this is important, because the bearer of another cultural environment (actually, a foreign tourist) can be most attracted to entities that would be clear to him in content and would look unusual in form.
Conclusion. Preserving the distinctive features of our national culture, and even more so, to represent at a decent level of cultural treasures as a brand in the field of international tourism is possible only with properly organized promotion and financial support. That is why tourism policy should not be based solely on economic gain, but must include a humanitarian component. After all, elements of national culture can also be commercialized to a certain extent, but setting such a goal as the main task is extremely incorrect. And the respect of European peoples to the samples of their national cultures should serve as an example and a guide for us.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Економічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською, російською, польською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Bedrak N. O. (2010). Administratyvno-pravove rehulyuvannia turystychnoyu haluzzyu: avtoref. dys. kand. yuryd. nauk. Kyiv: Kyivs. Nats. Un-t Vnutr. Sprav, 16 s. (in Ukr.).
Bil’ M. M. (2010). Mekhanizm derzhavnoho upravlinnia turystychoyu haluzzyu (rehional’nyi aspekt): avtoref. dys. kand. nauk z derzh. upr. L’viv: L’viv. Rehion. In-t Derzh. Upr. Nats. akad. Derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy, 19 s. (in Ukr.).
Bil’ M. M. (2011). Mekhanizm derzhavnoho upravlinnia turystychoyu haluzzyu na rehional’nomu rivni: teoretyko-prykladnyi aspect. Monohrafiya. L’viv, 228 s. (in Ukr.).
Herasymenko V. N., Myhailyuk O. L. ta in. (2019). Derzhavne rehulyuvannya sfery turyzmu Ukrayiny v konteksti protsesiv yevrointehratsiyi. Monohrafiya. Kyiv, 332 s. (in Ukr.).
Davydova O. H. (2013). Derzhavne rehulyuvannya rozvytku turystychnoyi diyal’nosti v Ukrayini: avtoref. dys. kand. ekon. nauk. Poltava: Vyshchyi navch. zaklad Ukoopspilky “Polt. Un-t ekonomiky i torhivli”, 20 s. (in Ukr.).
Ilyashenko A. H. (2010). Derzhavna polityka u sferi turystychnykh posluh. Derzhava ta rehiony. Seriya Ekonomika ta pidpryyemnytstvo, 2, 93-100.
Kyfyak V. F. (2013). Orhanizatsiya turystychnoyi diyal’nosti v Ukraini. Chernivtsi: Knyhy XXI, 300 s. (in Ukr.).
lyubitseva O. O. (2005). Rynok turystychykh posluh (heoprostorovi aspekty). Kyiv: Al’terpres, 436 s. (in Ukr.).
Parfinenko A. Y. (2013). Sutnist’ ponyattya turystychna polityka derzhavy: teoretychnyi aspect. Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm, 1, 119-123.
Parfinenko A. Y. ta in. (2013). Osoblyvosti formuvannya ta realizatsiyi turystychnoyi polityky derzhavy: mizhnarodnyi, natsional’nyi, rehional’nyi dosvid. Kharkiv: KHNU imeni V. N. Karazina, 280 s. (in Ukr.).
Parfinenko A. Y. ta in. (2015). Turystychna polityka zarubizhnykh krain: Pidruchnyk. Kharkiv: KHNU imeni V. N. Karazina, 220 s. ta in. (in Ukr.).
Kabinet Ministriv Ukrauiny (2017). Stratehiya rozvytku turyzmu ta kurortiv na period do 2026 roku. Skhvalena rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrauiny vid 16 bereznya 2017 r. N 169-r URL: https://ips.ligazakon.net/document/KR170168?an=13 (Accessed: 27.11.2019).
UNWTO (2020). World Tourizm Barometer. UNWTO, 1 (January). 48 s.