INCLUSIVE INSTITUTIONAL MODEL OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF AGRARIAN ECONOMY
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Introduction. It is investigated the theoretical and methodological aspects of the formation of an inclusive model of development of the agrarian economy, which is carried out on an innovative basis. It was also revealed role of institutes in these processes . The need to move to a more balanced institutional model of development was substantiated, as an capable of eliminating existing contradictions and ensuring the best access to resources, their fair distribution among all subjects of the agrarian socio-economic process.
The purpose of the article. On the basis of modern domestic and foreign concepts to theoretically substantiate and propose an inclusive institutional model of innovative socio-economic development of the agricultural economy.
Results. There is formulated a conceptual and categorical apparatus of research of inclusive institutional development of agrarian economy . There are shown differences between the concepts of "inclusion", "inclusive growth", "inclusive development", "inclusive local development" . According to the analysis, the socio-economic efficiency of the agrarian economy depends on the institutional rules under which it operates. It is substantiated that institutions should be inclusive, in other words, stimulate agribusiness, local people, self-government bodies to economic resources and to use them economically. It is proved that the effectiveness of inclusive development of agrarian rural sphere can only be achieved if there is a constructive consensus between the state, large agricultural producers, small businesses, local territorial communities, educational and research institutions and consumers.
Originality. There were analyzed relationships between the main subjects of inclusive agrarian entrepreneurship . Their mechanism is revealed as a complex of synergistically related institutions: political, legal, financial-economic, organizational-managerial, socio-cultural, which are depicted through an institutional model. It is emphasized that the basic institute of the political system and the determinative factor for the development of inclusive innovative agrarian entrepreneurship is the institute of the state. There was evaluated the level of regulatory support for the inclusive development of the agricultural sector . Attention is paid to the fact that land and land relations legislation is incomplete and controversial.
Conclusion. It is noted that the institute of local self-government is under-researched and hardly tested in practice. In this connection, a number of issues that require theoretical and practical justification and resolution are highlighted, primarily the study of inclusive entrepreneurship carried out within local territorial communities. Understanding decentralization processes has made it possible to consider inclusive entrepreneurship as a public-private partnership process involving all businesses, local governments, consumers and the state.
The crucial importance of improving the governance of the united territorial communities is substantiated. Issues that hinder the inclusive development of agribusiness and rural areas are highlighted: the mentality of the population, the inertia of thinking, caution, excessive reinsurance in thoughts and actions, not a tendency to organize self-sufficient forms of life support.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Економічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською, російською, польською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Official site Wikipedia (2019). Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD% D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D1%96%D1%8F (Accessed 28 November 2019).
Bazyliuk, A. and Zhulin, O. (2015). “Inclusive growth as a basis for social and economic development”, Ekonomika ta upravlinnia na transporti, 1, 19–29.
Fedulova L. (2016). Inclusive innovations in the system of socio-economic development. Available at: https://economics.opu.ua/files/archive/2016/No3/56.pdf (Accessed 24 November 2019).
Kozhyna A. (2018). Inclusive local development theory and its relationship with territorial development theories. Available at: http://www.investplan.com.ua/pdf/22_2018/19.pdf (Accessed 15 November 2019).
The World Bank (2015). Ending Poverty and Sharing Prosperity. Global Monitoring Report 2014/15. Washington DC: International Bank for Reconstruction and Development. 240 p. Available at: http://www.worldbank.org/en/publication/global-monitoring-report (Accessed 20 November 2019).
Ivanova R. (1980). Rapprochement of the socio-economic living conditions of the working people of the city and village: New opportunities and problems. Moscow: Economy, 80 (in Rus.).
Podesta J. (2013). Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability. Available at: https://www.americanprogress.org/issues/economy/report/2013/02/07 (Accessed 20 November 2019).
Rauniyar G., Kanbur R. (2015). Inclusive development: Two Papers on Conceptualization, Application, and the ADB Perspective. Department of Applied Economics and Management Cornell University, Ithaca, New York 14853- 7801 USA.
Heiets, V. and Hrytsenko, A. (2012). “Political and institutional principles of fairness and sustainability of social and economic development”. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, 2(13), 43–57.
Zinchuk, T. (2016). “At the beginning of the strategy searching for rural economy inclusive growth: world and European approach”. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 4, 132–137.
Kovalchuk O. (2017). “Agribusiness as a component of inclusive rural development”. Innovative economy, 34, 118 123.
National Academy of Sciences of Ukraine, State Institution "Institute for Regional Studies by Dolishnii of Ukraine (2019). An Inclusive Choice of Development of Cities - Business Activity Centers of Ukraine: Trends and Prospects. Available at: http://ird.gov.ua/irdp/p20190301.pdf (Accessed 22 November 2019).
Verkhovna Rada of Ukraine (2019). Draft Law on the Sustainable Development Strategy of Ukraine until 2030. Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH6YF00A.html (Accessed 10 November 2019).
Heiets, V. (2010). The New Deal: Reforms in Ukraine. Kyiv: The Vernadsky National Library, 232 (in Ukr.).
Shpykuliak O. (2015). “Development of institutes of innovative activity in agrarian sphere”. Global and national problems of economy, 8, 292298.
Hudz O. (2011). Direct financial support mechanisms for agricultural production. State policy of financial support for the development of the agricultural sector of the agro-industrial complex. Kyiv: NNC “IAE”, 372 (in Ukr.).
Stoliarchuk N. (2015). “Impact of socio-economic institutions on the development of accounting and internal audit of innovation activities”, Ekonomika APK, 9, 60–67.
Luzan Yu., Luzan O. (2016). “Capitalization of the agrarian sector of Ukraine”. Ekonomika APK, 3, 21–29.
Kropyvko M. (2015). “Areas of improvement of the state management of the agricultural sector in the conditions of decentralization of power and deregulation of economic activity”. Ekonomika APK, 3, 514.
Sabluk P. (2010). Agrarian innovation: institutional aspect. Kyiv: NNC “IAE”, 706 (in Ukr.).
Mazur H. (2013). “The mechanism of state regulation of the system of insurance protection in the agricultural sphere”. Ekonomika APK, 3, 41–45.
The Verkhovna Rada of Ukraine (2015). The Law of Ukraine “About voluntary associations of territorial communities”. Available at: https://zakon.help/law/157-VIII/nopagination (Accessed 22 november 2019).
Padalka O., Kulishov V. (2015). “Decentralization is a new paradigm for socio-economic development of Ukrainian regions”. Economy of Ukraine, 10, 4553.
Zakharchenko V., Balakhonova O. (2016). “Substantiation of construction of the mechanism of management of innovative development of the region”. Innovative economy, 7–8, 86–90.
Napadovska, L. (2012). “Quality management as a foundation for ensuring the competitiveness of an enterprise: German experience”. Zbirka dopovidej na Mizhnarodnij ekonomichnij konferentsii [Conference Proceedings of the International Economic Conference]. Vol. 2. Т.1. Khmelnytskyi: National University, 711.
Bubenko P., Husiev V. (2016). “We continue to talk about innovative development”. Economy of Ukraine, 7, 8292.
Solovchuk K. (2015). “Regulation and support of innovation activities in the agro-industrial sectors in the countries of the European Union”. Current problems of the economy, 3, 6668.