ЗНАЧЕННЯ БЛОКЧЕЙНУ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проблема. Поширення пандемії COVID-19 у всіх частинах світу спричинило економічну, медичну й соціальну кризу для міжнародних організацій та урядів. У результаті вжитих суворих заходів у сфері охорони здоров'я ланцюжок поставок у багатьох секторах був перерваний. Глобальні економічні збитки, спричинені пандемією, становитимуть приблизно 8,1 трильйона доларів після завершення пандемії. У роботі з новими механізмами цифровізації, переходом до електронного навчання одним із викликів було те, як впоратися з соціально-економічними проблемами, породженими пандемією COVID-19. Нині в розвязанні цих проблем та досягненні цілей сталого розвитку важлива роль відводиться технологіям блокчейн (Blockchain). Фахівці стверджують, що блокчейн забезпечить ефективну роботу глобального ланцюжка поставок, важливість якого ще більше розуміється під час кризи. Завдяки використанню Blockchain у ланцюгах поставок підприємства в Західній Європі можуть заощадити 450 мільярдів доларів на витратах на логістику. Крім того, постачальники можуть контролювати свої дані за допомогою Blockchain і безпечно передавати їх іншим користувачам у мережі Blockchain без будь-яких затримок.
Метою статті є обгрунтування цінності та значення блокчейну для досягнення цілей сталого розвитку після пандемії COVID-19.
Результати. Використання швидкого технологічного прогресу, особливо на рівні блокчейну, може допомогти поєднати глобальні виклики та можливості. Авторами розкрито питання щодо ефективності Blockchain у вирішенні економічних, соціальних проблем і проблем охорони здоров’я. Показано, якою мірою Організація Об’єднаних Націй та решта світу можуть використати Blockchain для спрямування зусиль на досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). У цьому дослідженні прийнято якісний підхід для вивчення ефективності та внеску проєктів Blockchain у соціальний, економічний та екологічний розвиток. Для цього ми вивчаємо кількість блокчейн-проєктів, створених ООН, і порівнюємо їх з тими, які створені міжнародними корпораціями за кількома факторами. Результати показують, що блокчейн-проекти ООН більш узгоджені з ЦСР. Проте блокчейн-проєкти, прийняті вибіркою міжнародних корпорацій, зосереджені на економічних і політичних аспектах. Такі результати підвищують обізнаність щодо структури та модуля, які мають регулюватись у глобальному масштабі щодо будь-якого проєкту Blockchain.
Наукова новизна. Доведено, що на практиці існує тісний зв’язок між упровадженням блокчейну та досягненням Цілей сталого розвитку, але пандемія Covid-19, яка охопила світ наприкінці 2019 року, зробила цей зв’язок ще більш суттєвим. Визначено, більшість проєктів із застосування технології блокчейн міжнародними компаніями та бізнесом зумовлені переважно економічними та політичними факторами. Соціальні та екологічні цілі тут, як правило, не враховуються.
Висновки. Технологія блокчейн має численні переваги та характеристики, які підвищують довіру та прискорюють досягнення ЦСР. Однак міжнародним корпораціям слід раціоналізувати прийняття блокчейн-проєктів і йти в ногу з їх застосуванням на основі критеріїв, які забезпечують баланс між економічними та економічними цілями. Незалежно від того, чи це транснаціональні корпорації чи міжнародні організації, ключем до досягнення Цілей сталого розвитку є координація та спілкування, а найшвидший спосіб досягти цього – прийняти загальну модель впровадження блокчейну.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Економічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською, російською, польською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Agudelo, M. A., Jóhannsdóttir, L., & Davídsdóttir, B. (2019). A literature review of the history and evolution of corporate social responsibility. International Journal of Corporate Social Responsibility, 21(1), 24-33.
Montiel, I., & Delgado-Ceballos, J. (2014). Defining and Measuring Corporate Sustainability: Are We There Yet? Organization & Environment, 27(2), 113-139.
AKalla, A., Hewa , T., Mishra, R., Ylianttila, M., & Liyanage, M. (2020). The Role of Blockchain to Fight Against COVID-19. IEEE Eng. Manag. Rev., 48, 85–96.
Akram, S., Malik, P., Singh, R., Anita, G., & Tanwar, S. (2020). Adoption of blockchain technology in various realms: Opportunities and challenges. Secuity and Privacy, 49-58.
Angelis, J., & Silva , E. (2019). Blockchain adoption: A value driver perspective. Business Horizons, 62, 307-314.
Arora , A., & De, M. (2020). Life after COVID-19: a better normal? Prespectives in Public Health, 311-312. DOI: https://doi.org/10.1177%2F1757913920951591
Aysan , A., Bergigui , F., & Disli , M. (2021). Using Blockchain-Enabled Solutions as SDG Accelerators in the International Development Space. Sustainability, 13(7). DOI: https://doi.org/10.3390/su13074025
Belu, C., & Manescu, C. (2012). Strategic corporate social responsibility and economic performance. Applied Economics, 45(19), 2751-2764.
Burke, L., & M.Logsdon, J. (1996). How corporate social responsibility pays off. Long Range Planning, 495-502.
Deloitte. (2021). Deloitte’s 2020 Global Blockchain Survey: From promise to reality. Chicago: Deloitte Insight. Retrieved from https://www2.deloitte.com/content/dam/insights/us/articles/6608_2020-global-blockchain-survey/DI_CIR%202020%20global%20blockchain%20survey.pdf.
Dumitriu, P. (2020). Blockchain applications in the United Nations system: towards a state of readiness. Geneva: United Nations. Retrieved from https://www.unjiu.org/sites/www.unjiu.org/files/jiu_rep_2020_7_english.pdf
Efanov, D., & Roschin, P. (2018). The All-Pervasiveness of the Blockchain Technology. Procedia Computer Science, 116-121.
Fraga-Lamas , P., & Tiago , C. (2020). Leveraging Blockchain for Sustainability and Open Innovation: A Cyber-Resilient Approach toward EU Green Deal and UN Sustainable Development Goals. Computer Security Threats. doi:10.5772/intechopen.92371
Gaur , V., & Gaiha, A. (2020, June 1). Building a Transparent Supply Chain. Retrieved from Operations And Supply Chain Management: https://hbr.org/2020/05/building-a-transparent-supply-chain
Hawkins, B. (2008). Double Agents: Gendered Organizational Culture, Control and Resistance. Sociology, 42(3), 418-435.
Heslin, P., & Ochoa, J. (2008). Understanding and developing strategic corporate social responsibility. Organizational Dynamics, 37(2), 125-144.
Horner, J., & Ryan, P. (2019). Blockchain Standards for Sustainable Development. Journal of ICT Standardization, 7(3), 225-248. doi:https://doi.org/10.13052/jicts2245-800X.733
Husted, B., & Allen, D. B. (2009). Strategic Corporate Social Responsibility and Value Creation. Management International Review, 49(6), 781-799.
Husted, B., & David , A. (2009). Strategic Corporate Social Responsibility and Value Creation. Management International Review, 49(6), 781-799.
Jayawardhana, A., & Colombage, S. (2020). Does Blockchain Technology Drive Sustainability? An Exploratory Review. Governance and Sustainability, 15, 17-42. DOI: https://doi.org/10.1108/S2043-052320200000015002
Kewell, B., Parry, G., & Adams, R. (2017). Blockchain for good: Digital Ledger Technology and Sustainable Development Goals. Briefing in Entreprenurial Finance, 26(5), 429-437. DOI: https://doi.org/10.1002/jsc.2143
Lantos, G. (2001). The Boundaries of Strategic Corporate Social Responsibility. Journal of Consumer Marketing, 595-632. DOI: http://dx.doi.org/10.1108/07363760110410281
Lantos, G. (2001). The ethics of altruistic corporate social responsibility. Journal of Consumer Marketing, 19(3). DOI: http://dx.doi.org/10.1108/07363760210426049
Lee, B., & Jeanne , L. (1996). How corporate social responsibility pays off. Long Range Planning, 29(4), 495-502.
Mauricio , A. A., Jóhannsdóttir, L., & Davídsdóttir , B. (2019). A literature review of the history and evolution of corporate social responsibility. International Journal of Corporate Social Responsibility, 4. DOI: https://doi.org/10.1186/s40991-018-0039-y
McWilliams, A., & Siegel, D. (2001). Corporate Social Responsibility: A Theory of the Firm Perspective. The Academy of Management Review, 26(1).
Medaglia, R., & Damsgaard, J. (2020). Blockchain and the United Nations Sustainable Development Goals:Towards an Agenda for IS Research. Twenty-Fourth Pacific Asia Conference on Information Systems (pp. 1-11). Dubai: Blockchain and the United Nations Sustainable Development Goals.
OCHA. (2020, April 20). UN agencies issue urgent call to fund the global emergency supply system to fight COVID-19. Retrieved from United Nation Office for the Coordination of Humanity Affairs : https://www.unocha.org/story/un-agencies-issue-urgent-call-fund-global-emergency-supply-system-fight-covid-19?gclid=Cj0KCQiA6NOPBhCPARIsAHAy2zAT11m5hdmqyB3AHelouspCzeiTiGCXW0IHftHKXWe_mAfwG5SNIjwaAg2wEALw_wcB
Orlitzky, M., Siegel, D., & Wal, D. (2011). Strategic corporate social responsibility and environmental sustainability. Business & society, 6-27.
Orlitzky, M., Siegel, D., & Waldman, D. (2011). Strategic Corporate Social Responsibility and Environmental Sustainability. Business & Society, 24-29. DOI: http://dx.doi.org/10.1177/0007650310394323
Porter, M., & Kramer., M. (2006). The link between competitive advantage and corporate social responsibility. Harvard business review, 78-92.
Prashar, A. (2021). Moderating effects on sustainability reporting and firm performance relationships: a meta-analytical review. International Journal of Productivity and Performance Management, 5-155.
Saeidi, S. P., Sofian, S., & Saeidi, P. (2015). How does corporate social responsibility contribute to firm financial performance? The mediating role of competitive advantage, reputation, and customer satisfaction. Journal of Business Research, 68(2), 341-350.
Tandon, A., Kaur, P., Mantymaki, M., & Dhir, A. (2021). Blockchain applications in management: A bibliometric analysis and literature review. Technological Forecasting and Social Change, 166.
Tillemann, T., & Goldstein, D. (2021, dec. 12). Blockchain Impact Ledger. Retrieved from NewAmerica: https://www.newamerica.org/digital-impact-governance-initiative/blockchain-trust-accelerator/reports/blockchain-impact-ledger/blockchain-impact-ledger/
Tiscini, R., Ferrari , E., Ciaburri, M., & Testarmata, S. (2020). The blockchain as a sustainable business model innovation. Management Decision, 58(8), 1621-1642. DOI: https://doi.org/10.1108/MD-09-2019-1281
United Nations. (2022, Januray 29). Department of Economic and Social Affairs Sustainable Development. Retrieved from United Nations: https://sdgs.un.org/2030agenda
WHO. (2020). The Human Cost of COVID-19. Jeneve: World Health Organiaztion.
Xu, M., Chen, X., & Kou, G. (2019). A systematic review of blockchain. Financial Innovation, 26-34.
Zadek, S. (2006). Responsible competitiveness: Reshaping global markets through responsible business practices. Corporate Governance: The international journal of business in society.