РОЗВИТОК ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС ЗА УМОВ ПОГЛИБЛЕНОЇ ТА ВСЕОХОПЛЮЮЧОЇ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

Анотація

Проблема. Поглиблення відносин України з Європейським Союзом відбувається на тлі формування глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Дослідження базується на гіпотезі про те, що відстань між країнами (метод розрахунку на основі гравітаційної моделі) впливає на розвиток зовнішньоторговельних відносин, але не суперечить поглибленню взаємної торгівлі між країнами та залежить від багатьох факторів, у тому числі – інституційних.

Мета. Дослідження спрямоване на визначення впливу зони вільної торгівлі (ЗВТ) на розвиток зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄС на основі порівняльного аналізу гравітаційної моделі міжнародної торгівлі.

Методологія. У ході дослідження були використані такі методи: порівняльного аналізу (при порівнянні показників торгівлі між країнами); систематизації, групування (при аналізі гравітаційної моделі міжнародної торгівлі); кореляційно-регресійного аналізу (при розрахунку гравітаційної моделі). Для розрахунку наслідків ЗВТ було здійснено кореляційно-регресійний аналіз (на основі гравітаційної моделі) показників розвитку зовнішньої торгівлі 28 країн ЄС (включаючи Великобританію) за період 1999-2020 рр.

Результати. У дослідженні обґрунтовано, що Україна має значні порівняльні переваги в експорті продуктів харчування, напоїв та промислових товарів. За даними проведеного кореляційно-регресійного аналізу підтверджено, що експорт України має негативний коефіцієнт, тобто показники експорту знизилися в умовах ПВЗВТ. Результати проведеного компаративного аналізу (на основі гравітаційної моделі міжнародної торгівлі) свідчать про те, що укладання угоди про ЗВТ призводить до підвищення імпорту з ЄС до України, але коефіцієнт кореляції незначний. Основними причинами такої ситуації є наявність низької компліментарності між українським експортом та європейським імпортом, зниження конкурентоспроможності на українські товари внаслідок інфляції, зниження еластичності українського експорту на європейський ринок та інші. Встановлено, що після підписання угоди про Поглиблену та всеосяжну зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, європейська сторона отримує більші переваги. Враховуючи європейський досвід успішних країн рекомендовано для України використовувати порівняльні переваги у міжгалузевій торгівлі і з цією метою розширити асортиментний ряд експортної продукції, застосовувати політику ділового клімату та розширення ділової активності; створення додаткових можливостей для європейських інвестицій тощо.

Наукова новизна. Відносно новим є підхід застосування гравітаційної моделі на основі емпіричної оцінки зовнішньої торгівлі між Україною та країнами ЄС, що на відміну від існуючих, дає можливість апробувати математичний підхід до функціональних залежностей між різними економічними факторами в умовах дії угоди про ЗВТ. Розроблено заходи активізації та підвищення конкурентоспроможності українського експорту в умовах ЗВТ між Україною та країнами ЄС, а саме: 1) запровадити європейську політику щодо малого та середнього бізнесу з метою розширення підприємницької діяльності та створення додаткових можливості для інновацій та інвестицій; 2) розглянути можливість приєднання України до Єдиної європейської платіжної зони з метою подолання волатильності валюти; 3) зменшити податок на прибуток до 10% для всіх платників податків; 4) гармонізувати ПДВ з ЄС та розглянути шляхи поглиблення інтеграції та прискорення відповідності умов для членства в ЄС та ін.

Висновки. Порівняння показників товарообігу між країнами ЄС під час аналізу з використанням гравітаційної моделі розвитку показало низьку дію торговельних угод та недостатньо високу взаємодоповнюваність торгівлі між країнами. З метою підвищення ефективності угод між Україною та країнами ЄС окреслено пріоритетні задачі: розширити асортиментний ряд експортної продукції, використати переваги міжгалузевої торгівлі, активізувати онлайн консалтинг бізнес-асоціацій, що сприятиме кращому розумінню бізнесом відповідних практик і трендів на ринку ЄС, а отже створюватиме підґрунтя для кращого захисту інтересів українських виробників в ЄС; використовувати конвенційні механізми правового регулювання зовнішньої торгівлі товарами і послугами для просування і захисту національних інтересів держави та інші.