ТРЕНДОВИЙ АНАЛІЗ ЗМІНИ РІВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМЦІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проблема. Однією з найбільших глобальних екологічних проблем є проблема надмірного споживання енергії, обсяги якої постійно зростають і, за прогнозами експертів, зростуть майже в 1,5 рази до 2050 року. Розуміючи це, країни ЄС розробили стратегічні орієнтири реформування державної енергетики в напрямі зменшення енергоспоживання: скорочення викидів парникових газів на 40% порівняно з 1990 роком; збільшення частки споживання відновлюваної енергії до 32%; економія електроенергії не менше 32,5%. У 2021 році Кабінет Міністрів України схвалив Національну економічну стратегію до 2030 року, в якій задекларовано цільові показники реформування державного енергетичного сектору. Проте військові дії в Україні, які супроводжувалися знищенням значної кількості електростанцій, лише загострили енергетичну кризу і проблему пошуку додаткових механізмів переходу на відновлювані джерела енергії та зменшення загального обсягу енергоспоживання в країні і світі.
Метою статті є проведення трендового аналізу проблем енергоефективності національних економік.
Результати. У статті виявлено тенденції зміни енергоефективної політики в Україні та країнах ЄС протягом 2000-2021 років. На основі порівняльного аналізу фактичного енергоспоживання зі стратегічними орієнтирами реформування державної енергетичної політики оцінено недоліки енергоефективності в національній економіці. Зроблено висновок про необхідність реформування державної енергетичної політики України з точки зору прискорення переходу суб’єктів господарювання на альтернативні джерела енергії та залучення інвестицій в енергетику країни.
Наукова новизна. Удосконалено механізм оцінки ефективності державної політики зменшення енергоспоживання на основі порівняння фактичного енергоспоживання із задекларованими стратегічними цілями переходу на відновлювані джерела енергії.
Висновки. Спостерігається значне зростання частки сонячної генерації у виробництві електроенергії в країнах ЄС, починаючи з 2010 року. На кінець 2022 року її значення становило 7,3%. Водночас в Україні активізація процесів використання сонячної енергії для виробництва електроенергії почалася лише у 2018 році і на кінець 2022 року становила 3,8%. Порівняльний аналіз тенденцій розвитку вітроенергетичних потужностей України та країн ЄС дозволяє зробити висновок, що в Україні, на відміну від країн ЄС, у період з 2014 по 2018 рр. спостерігалося значне скорочення вітроенергетичних потужностей (у 2016 р. 13% зниження порівняно з 2015 роком). Серед країн ЄС найбільші потужності вироблення електроенергії ГЕС у 2021 році мають Ірландія, Франція, Іспанія та Італія. Потужність ГЕС України знаходиться на середньому рівні. При цьому обсяг виробленої енергії в Україні є одним із найменших (2 ТВт·год*) серед аналізованих країн світу.
Результати порівняльного аналізу фактичних та задекларованих показників енергоспоживання засвідчили наявність недоліків окремих складових державної енергетичної політики. Невідповідність частки відновлюваних джерел енергії у структурі енергоспоживання цільовим показникам 2025 та 2030 років свідчить про необхідність трансформації окремих напрямів реалізації державної енергетичної політики, підвищення рівня інвестиційної привабливості цього сектору економіки, визначення та запровадження механізмів стимулювання суб’єктів господарювання до переходу на альтернативні джерела енергії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Економічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською, російською, польською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Adebayo T.S., Ozturk I., Ağa M. et al. (2023). Role of natural gas and nuclear energy consumption in fostering environmental sustainability in India. Scientific Reports, 13, 11030. https://doi.org/10.1038/s41598-023-38189-4
Energy Production and Consumption (2023). Our World in Data: website. Available at: https://ourworldindata.org/energy-production-consumption (Accessed March 17, 2023).
Hydropower Status Report. Sector trends and insights (2022). International Hydropower Association (IHA). Available from: https://www.hydropower.org/publications/2022-hydropower-status-report (Accessed: 17.03.2023).
Sun Y., Du M., Wu L., Li C., Chen, Y. (2022). Evaluating the Effects of Renewable Energy Consumption on Carbon Emissions of China’s Provinces: Based on Spatial Durbin Model. Land, 11, 1316. https://doi.org/10.3390/land11081316
Tsemekidi Tzeiranaki S., Bertoldi P., Economidou M., Clementi E. L., Gonzalez-Torres M. (2023). Determinants of energy consumption in the tertiary sector: Evidence at European level, Energy Reports, 9, 5125-5143.
Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 bereznia 2021 roku №179 [On the approval of the National Economic Strategy for the period up to 2030: Resolution No. 179 of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 3, 2021]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#Text (Accessed: March 17, 2023).