ЦИФРОВЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проблема. Цифрова трансформація вітчизняних підприємств – процес неоднозначний за результативністю та непростий в управлінні. Цифрові технології здатні змінювати рівень конкурентоспроможності підприємств, продуктивності праці, ефективності управління бізнес-процесами. Однак, як і будь-який інструмент, вони не гарантують високих результатів без правильної стратегії інноваційного розвитку та виважених управлінських рішень. У цьому контексті класичний підхід до управління втрачає актуальність і поступається місцем принципам цифрового управління.
Мета. Метою дослідження є обґрунтування необхідності та визначення перспектив розвитку цифрового управління в умовах інноваційного підприємства. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що в умовах сьогодення відбувається концептуальна трансформація класичної парадигми управління.
Результати. Стаття присвячена питанням цифрового управління в умовах інноваційного розвитку підприємств. Розглядаються проблеми менеджменту в умовах «цифрової економіки», напрями розвитку для їх усунення. Запропоноване нове розуміння сутності категорії «цифрове управління». Визначена роль менеджерів у структурі цифрового управління та викладено основі вимоги. Наголошується на необхідності та доцільності введення точних (розрахункових) методів роботи менеджерів, створення та розвитку параметричної моделі соціальної системи, що функціонує в активному середовищі для створення відповідних інструментів та методик.
Наукова новизна. Сформована система цифрових компетенцій у менеджерів підприємства в контексті його інноваційного розвитку. Розроблена структурна модель цифрової трансформації інноваційного підприємства. Розвинуте методичне підґрунтя цифрового управління підприємств на основі людино-центристського підходу.
Висновки. Цифрова трансформація вітчизняних підприємств є процесом неоднозначним за результативністю та непростим в управлінні. Цифрова трансформація повинна мати неперервний характер, зумовлений швидкістю зміни цифрових технологій, і здійснюватися з урахуванням ретельного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Без урахування актуальних цифрових трендів, які активно поширюються серед підприємств, вибір технологій неможливий. При цьому слід прогнозувати, які з цифрових продуктів матимуть довгостроковий ефект і виявляться корисними для підприємства з урахуванням особливостей внутрішнього середовища та системи менеджменту, а які є лише короткостроковими трендами. На рівні окремих підприємств і менеджменту діяльності виявлено переваги цифровізації: усунення посередників (продаж товарів/послуг за допомогою інтернет-ресурсів); оптимізація витрат на пошук інформації, ідентифікацію і вимір транзакційних витрат, витрат на просування товарів і послуг, витрат на заключення і ведення переговорів тощо; прискорення всіх бізнес-процесів; зменшення терміну виготовлення продукції, підвищення її якості та функціонування підприємства загалом.
Процеси платформізації формують розвиток бізнес-моделі конкретного суб’єкта господарювання. Керівництво підприємства має розуміти проблему швидкої зміни цифрових процесів щодо утримання об'єктів та суб'єктів у цифровій системі для необхідності забезпечення безперервної роботи з корелювання окремих елементів бізнес-моделей, а також у разі потреби повномасштабно реконструювати екосистему загалом. На цій основі можна забезпечувати стабільну та прогресивну еволюцію у випадках входження нових цифрових контрагентів або технологічних нововведень, що дасть змогу забезпечити більш високий рівень конкурентоспроможності підприємства.
Цифрові технології здатні змінювати рівень конкурентоспроможності підприємств, продуктивності праці, ефективності управління бізнес-процесами. Однак, як і будь-який інструмент, вони не гарантують високих результатів без правильної стратегії інноваційного розвитку та виважених управлінських рішень. У цьому контексті класичний підхід до управління втрачає актуальність і поступається місцем принципам цифрового управління. За цих умов підприємства, які впровадили цифрове управління, є більш динамічними. Крім того, такі підприємства добре підготовлені до змін і самонавчання. Цифрове управління змінює бізнес-процеси, підприємства та роль менеджерів. У цьому контексті від менеджерів вимагається вміння працювати з цифровими технологіями, аналізувати великі обсяги даних, впроваджувати інновації та розробляти стратегії в умовах динамічного середовища. За використання цифрового менеджменту є можливим комплексне відстеження бізнесу та підвищення ефективності управлінських рішень; впізнаваність бренду, оскільки розширюється географія присутності підприємства; покращення взаємодії з клієнтами; зростання економічної ефективності в порівнянні з традиційною формою управління; відображення ключових індикаторів ефективності та, як наслідок, забезпечення додаткових конкурентних переваг підприємства.
Людський капітал є ключовим елементом для успішного цифрового управління, оскільки знання, навички, досвід і розумові здібності працівників впливають на цифровий розвиток підприємства або цілої країни. Стратегія розвитку Індустрії 4.0, ймовірно, найближчим часом перейде до вдосконаленої версії цієї стратегії – Індустрії 5.0, що посилить людиноцентричний підхід у всіх сферах життя, оскільки не всі процеси можна роботизувати, і саме люди відіграватимуть ключову роль у переході від цифрової до віртуальної економіки.
Висновки та рекомендації дослідження служать основою для подальших науково-теоретичних і прикладних розробок в контексті побудови організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання інтелектуального потенціалу вітчизняних промислових підприємств в умовах становлення економіки, заснованої на знаннях.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Економічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською, російською, польською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Zhang, C., Chen, Y., Chen, H., Chong, D. (2021). Industry 4.0 and its Implementation: a Review. Information Systems Frontiers. Doi: 10.1007/s10796-021-10153-5. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/352195654_Industry_40_and_its_Implementation_a_Review
Schwab, K. (2016). The future of jobs. Employment. World Economic Forum report. Retrieved from: https://www. weforum.org/reports/the-future-of-jobs
Dienу, K. (n.d.). The Ultimate Guide to Digital Management. CallSource. Retrieved from: https://www.callsource.com/blog/the-ultimate-guide-to-digital-management/
Sahu, S. (2022). What is digital management. Quora. Retrieved from: https://www.quora.com/What-is-digital-management?top_ans=261108520
Hughes, J. (2019). Why Study Digital Management. KeyStone Masterstudies. Retrieved from: https://www.masterstudies.com/article/why-study-digital-management/
Kovtunenko, K. (2020). Digital management: problems and prospects. Business Inform, 6. Retrieved from: https://www.business-inform.net/article/?year=2020&abstract=2020_6_0_297_304 [in Ukr.].
Baranov, V. V. (2021). Digital management as an inte-gral component of the digital economy. Pryazovsky Economic Bulletin, 1 (24), 57–62. Doi: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2021-1-9. Retrieved from: http://pev.kpu.zp.ua/journals/2021/1_24_ukr/11.pdf [in Ukr.].
Melnyk, V. (2019). Conceptualization of digital management as a realizationand expression of creativity of education and personality. New paradigm, 134. Retrieved from: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/26533/Melnyk%20Viktoriia.pdf?sequence=1 [in Ukr.].
Ostrovska, H. Y., Maliuta, L. Ya, Sherstiuk, R. Р, &Yasinetska, I. А. (2020). Development of intellectual potential at systematic paradigm of knowledge management. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 171–178. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/171.
Netreba, M., Shybirina, S., Korolenko, O. (2022). Digital management as a mechanism for efficiency of business structures. Scientific perspectives, 5 (23). DOI: 10.52058/2708-7530-2022-5(23)-246-258. [in Ukr.].
Zhang, C., Chen, Y., Chen, H., Chong, D. (2021). Industry 4.0 and its Implementation: a Review. Information Systems Frontiers. DOI: 10.1007/s10796-021-10153-5.
Ostrovska, H. Y., Strutynska, I. V., Sherstiuk, R. Р. Pietukhova, О. M. & Yasinetska I. А. (2023). Development of collective intelligence in the enterprises’ digital transformation. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 157–163. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-3/157.
Demil B., Lecocq X., Warnier W. (2018). Business model thinking, business ecosystems and platforms: The new perspective on the environment of the organization. Management, 21, 4, 1213–1228. Doi:10.3917/mana.214.1213.