ЦИФРОВЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Галина ОСТРОВСЬКА
Олександр ОСТРОВСЬКИЙ

Анотація

Проблема. Цифрова трансформація вітчизняних підприємств – процес неоднозначний за результативністю та непростий в управлінні. Цифрові технології здатні змінювати рівень конкурентоспроможності підприємств, продуктивності праці, ефективності управління бізнес-процесами. Однак, як і будь-який інструмент, вони не гарантують високих результатів без правильної стратегії інноваційного розвитку та виважених управлінських рішень. У цьому контексті класичний підхід до управління втрачає актуальність і поступається місцем принципам цифрового управління.


Мета. Метою дослідження є обґрунтування необхідності та визначення перспектив розвитку цифрового управління в умовах інноваційного підприємства. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що в умовах сьогодення відбувається концептуальна трансформація класичної парадигми управління.


Результати. Стаття присвячена питанням цифрового управління в умовах інноваційного розвитку підприємств. Розглядаються проблеми менеджменту в умовах «цифрової економіки», напрями розвитку для їх усунення. Запропоноване нове розуміння сутності категорії «цифрове управління». Визначена роль менеджерів у структурі цифрового управління та викладено основі вимоги. Наголошується на необхідності та доцільності введення точних (розрахункових) методів роботи менеджерів, створення та розвитку параметричної моделі соціальної системи, що функціонує в активному середовищі для створення відповідних інструментів та методик.


Наукова новизна. Сформована система цифрових компетенцій у менеджерів підприємства в контексті його інноваційного розвитку. Розроблена структурна модель цифрової трансформації інноваційного підприємства. Розвинуте методичне підґрунтя цифрового управління підприємств на основі людино-центристського підходу.


Висновки. Цифрова трансформація вітчизняних підприємств є процесом неоднозначним за результативністю та непростим в управлінні. Цифрова трансформація повинна мати неперервний характер, зумовлений швидкістю зміни цифрових технологій, і здійснюватися з урахуванням ретельного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Без урахування актуальних цифрових трендів, які активно поширюються серед підприємств, вибір технологій неможливий. При цьому слід прогнозувати, які з цифрових продуктів матимуть довгостроковий ефект і виявляться корисними для підприємства з урахуванням особливостей внутрішнього середовища та системи менеджменту, а які є лише короткостроковими трендами. На рівні окремих підприємств і менеджменту діяльності виявлено переваги цифровізації: усунення посередників (продаж товарів/послуг за допомогою інтернет-ресурсів); оптимізація витрат на пошук інформації, ідентифікацію і вимір транзакційних витрат, витрат на просування товарів і послуг, витрат на заключення і ведення переговорів тощо; прискорення всіх бізнес-процесів; зменшення терміну виготовлення продукції, підвищення її якості та функціонування підприємства загалом.


Процеси платформізації формують розвиток бізнес-моделі конкретного суб’єкта господарювання. Керівництво підприємства має розуміти проблему швидкої зміни цифрових процесів щодо утримання об'єктів та суб'єктів у цифровій системі для необхідності забезпечення безперервної роботи з корелювання окремих елементів бізнес-моделей, а також у разі потреби повномасштабно реконструювати екосистему загалом. На цій основі можна забезпечувати стабільну та прогресивну еволюцію у випадках входження нових цифрових контрагентів або технологічних нововведень, що дасть змогу забезпечити більш високий рівень конкурентоспроможності підприємства.


Цифрові технології здатні змінювати рівень конкурентоспроможності підприємств, продуктивності праці, ефективності управління бізнес-процесами. Однак, як і будь-який інструмент, вони не гарантують високих результатів без правильної стратегії інноваційного розвитку та виважених управлінських рішень. У цьому контексті класичний підхід до управління втрачає актуальність і поступається місцем принципам цифрового управління. За цих умов підприємства, які впровадили цифрове управління, є більш динамічними. Крім того, такі підприємства добре підготовлені до змін і самонавчання. Цифрове управління змінює бізнес-процеси, підприємства та роль менеджерів. У цьому контексті від менеджерів вимагається вміння працювати з цифровими технологіями, аналізувати великі обсяги даних, впроваджувати інновації та розробляти стратегії в умовах динамічного середовища. За використання цифрового менеджменту є можливим комплексне відстеження бізнесу та підвищення ефективності управлінських рішень; впізнаваність бренду, оскільки розширюється географія присутності підприємства; покращення взаємодії з клієнтами; зростання економічної ефективності в порівнянні з традиційною формою управління; відображення ключових індикаторів ефективності та, як наслідок, забезпечення додаткових конкурентних переваг підприємства.


Людський капітал є ключовим елементом для успішного цифрового управління, оскільки знання, навички, досвід і розумові здібності працівників впливають на цифровий розвиток підприємства або цілої країни. Стратегія розвитку Індустрії 4.0, ймовірно, найближчим часом перейде до вдосконаленої версії цієї стратегії – Індустрії 5.0, що посилить людиноцентричний підхід у всіх сферах життя, оскільки не всі процеси можна роботизувати, і саме люди відіграватимуть ключову роль у переході від цифрової до віртуальної економіки.


Висновки та рекомендації дослідження служать основою для подальших науково-теоретичних і прикладних розробок в контексті побудови організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання інтелектуального потенціалу вітчизняних промислових підприємств в умовах становлення економіки, заснованої на знаннях.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті

Посилання

Zhang, C., Chen, Y., Chen, H., Chong, D. (2021). Industry 4.0 and its Implementation: a Review. Information Systems Frontiers. Doi: 10.1007/s10796-021-10153-5. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/352195654_Industry_40_and_its_Implementation_a_Review

Schwab, K. (2016). The future of jobs. Employment. World Economic Forum report. Retrieved from: https://www. weforum.org/reports/the-future-of-jobs

Dienу, K. (n.d.). The Ultimate Guide to Digital Management. CallSource. Retrieved from: https://www.callsource.com/blog/the-ultimate-guide-to-digital-management/

Sahu, S. (2022). What is digital management. Quora. Retrieved from: https://www.quora.com/What-is-digital-management?top_ans=261108520

Hughes, J. (2019). Why Study Digital Management. KeyStone Masterstudies. Retrieved from: https://www.masterstudies.com/article/why-study-digital-management/

Kovtunenko, K. (2020). Digital management: problems and prospects. Business Inform, 6. Retrieved from: https://www.business-inform.net/article/?year=2020&abstract=2020_6_0_297_304 [in Ukr.].

Baranov, V. V. (2021). Digital management as an inte-gral component of the digital economy. Pryazovsky Economic Bulletin, 1 (24), 57–62. Doi: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2021-1-9. Retrieved from: http://pev.kpu.zp.ua/journals/2021/1_24_ukr/11.pdf [in Ukr.].

Melnyk, V. (2019). Conceptualization of digital management as a realizationand expression of creativity of education and personality. New paradigm, 134. Retrieved from: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/26533/Melnyk%20Viktoriia.pdf?sequence=1 [in Ukr.].

Ostrovska, H. Y., Maliuta, L. Ya, Sherstiuk, R. Р, &Yasinetska, I. А. (2020). Development of intellectual potential at systematic paradigm of knowledge management. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 171–178. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/171.

Netreba, M., Shybirina, S., Korolenko, O. (2022). Digital management as a mechanism for efficiency of business structures. Scientific perspectives, 5 (23). DOI: 10.52058/2708-7530-2022-5(23)-246-258. [in Ukr.].

Zhang, C., Chen, Y., Chen, H., Chong, D. (2021). Industry 4.0 and its Implementation: a Review. Information Systems Frontiers. DOI: 10.1007/s10796-021-10153-5.

Ostrovska, H. Y., Strutynska, I. V., Sherstiuk, R. Р. Pietukhova, О. M. & Yasinetska I. А. (2023). Development of collective intelligence in the enterprises’ digital transformation. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 157–163. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-3/157.

Demil B., Lecocq X., Warnier W. (2018). Business model thinking, business ecosystems and platforms: The new perspective on the environment of the organization. Management, 21, 4, 1213–1228. Doi:10.3917/mana.214.1213.