РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ УКРАЇНИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ БОРГОВОЇ СТІЙКОСТІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проаналізовано динаміку та структуру зовнішнього державного і гарантованого державою боргу України, що дозволило встановити посилення ролі офіційних міжнародних кредиторів, зростання валютних і фіскальних ризиків, а також підвищення вразливості боргової позиції країни. Обґрунтовано, що реструктуризація зовнішнього боргу є ключовим інструментом забезпечення боргової стійкості України в умовах повномасштабної війни, макроекономічної нестабільності та обмеженого доступу до приватних фінансових ринків. Узагальнено міжнародний досвід реструктуризації зовнішньої заборгованості та визначено інноваційні інструменти управління зовнішнім боргом і можливості їх застосування в Україні. Запропоновано новий інструмент — національні боргові інвестиційні сертифікати (НБІС), який поєднує елементи боргових інвестицій, державних облігацій та інвестиційної участі, формуючи гнучкий і соціально орієнтований механізм управління боргом. На основі проведеного аналізу запропоновано імперативи та конкретні механізми управління борговою стійкістю України.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
УГОДА
ПРО ПЕРЕДАЧУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Я, автор статті/Ми, автори рукопису статті _______________________________________________________________________
у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового видання «Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Економічні науки» такі права:
1. Публікацію цієї статті українською (англійською, російською, польською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
4. Розміщувати електронні копії статті (зокрема кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
a. персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
b. web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
с. некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис відповідає таким критеріям:
1. Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
2. Не порушує авторських прав та права інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
3. Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
4. Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з чинним законодавством.
____________________ ___________________
підпис П.І.Б. автора
"___"__________ 20__ р.
Посилання
Ministry of Finance of Ukraine. (2025). Ukraine’s external public debt. Retrieved from : https://index.minfin.com.ua/ua/finance/debtgov/foreign/2025/ (Accessed: 12.05.2025).
Ministry of Finance of Ukraine. (2025). Ukraine’s domestic public debt decreased by UAH 15.5 billion in February 2025. Retrieved from : https://mof.gov.ua/uk/news/derzhavnii_vnutrishnii_borg_ukraini_skorotivsia_na_155_mlrd_griven_u_liutomu_2025_roku-5075 (Accessed: 12.05.2025).
Heavily Indebted Poor Countries (HIPC) Initiative. (2024). Heavily Indebted Poor Countries (HIPC) Initiative. Retrieved from : https://2cm.es/1iudl (Accessed: 12.05.2025).
International Monetary Fund. (2025). Sovereign debt restructuring: A playbook for country authorities (Version as of April 23, 2025). Retrieved from https://www.imf.org/-/media/files/about/faq/gsdr/042325-gsdr-restructuring-playbook.pdf (Accessed: 12.05.2025).
Tricarico M. (2022). Integrating debt management within IFMIS (Integrated Financial Management Systems). Paper presented at the UNCTAD 13th Debt Management Conference, Geneva, December 8–9. Retrieved from : https://unctad.org/dmfas/system/files/client-area/DMC2022_Panel8_Tricarico.pdf (Accessed: 12.05.2025).
International Monetary Fund. (2023). Making public debt public—ongoing initiatives and reform options (IMF Policy Paper, Vol. 2023, Issue 034). https://doi.org/10.5089/9798400251382.007 Retrieved from :
Kornyliuk A. (2024). International experience in sovereign debt restructuring: Risks and best practices. Kyiv: Institute of Analytics and Advocacy (in Ukr.).
Mitchener K. J., & Trebesch C. (2021). Sovereign debt in the 21st century (Kiel Working Paper No. 2198). Kiel Institute for the World Economy. Retrieved from : https://www.kielinstitut.de/fileadmin/Dateiverwaltung/IfW-Publications/fis-import/92776aed-8283-47ef-9538-a332ba1b266e-KWP_2198.pdf (Accessed: 12.05.2025).
Fang C., Schumacher J., & Trebesch C. (2021). Restructuring sovereign bonds: Holdouts, haircuts and the effectiveness of CACs (Kiel Working Paper No. 2175, pp. 1–41). Kiel Institute for the World Economy. Retrieved from : https://www.kielinstitut.de/fileadmin/Dateiverwaltung/IfW-Publications/fis-import/c4328c93-0e06-48c4-a204-9d56fb81cf7b-KWP_2175.pdf (Accessed: 12.05.2025).
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2023). Medium-term public debt management strategy for 2024–2026 (Resolution No. 1117, October 27). Retrieved from : https://mof.gov.ua/storage/files/MTDS2024-2026.pdf (Accessed: 12.05.2025) (in Ukr.).
Sych O., Pasinovych I., & Myshchyshyn I. (2023). Impact investments for post-war revitalization of Ukrainian cities. Halytskyi ekonomichnyi visnyk (Galician Economic Bulletin), 2(81), 71–82 (in Ukr.).
Pienkowski A., Hardy D., Kim J., & Abbas S. M. (2017). State-contingent debt instruments for sovereigns: A balanced view. Retrieved from: https://cepr.org/voxeu/columns/state-contingent-debt-instruments-sovereigns-balanced-view (Accessed: 12.05.2025).